АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ:
Частина перша:
I. Єшина В.В., Колінько М.В., Петровська О.О.
II. Єшина В.В., Федоренко А.М., Гомаль В.П., Літвіненко О.М.
III. Рогозін М.П., Петровська О.О., Отіна Г.Є.
Частина друга:
I.Заблоцька К.В. VI. Ярмолюк М.М.
II. Заблоцька К.В., Сотніков О.І. VII. Заблоцька К.В.
III. Заблоцька К.В., Лях В.І. VIII. Заблоцька К.В., Лях В.І.
IV. Заблоцька К.В., Заблоцький В.П. IX. Твердохліб Г.Ю.
V. Твердохліб Г.Ю. X. Заблоцький В.П.
Частина третя:
I. Попов Г.Д. V. Горбова М.В., Пєнькова О.Б.
II. Токарева В.І., Петровська О.О. VI. Заблоцька К.В., Токарєва В.І.
III. Панфьорова М.А. VII. Светлічний Е.П., Твердохліб Г.Ю.,
IV. Петровська О.О. Заблоцька К.В.
Навчальний посібник містить основні теми, які вивчаються в учбових курсах з історії української та світової культури студентами неісторичних спеціальностей вищих учбових закладів всіх рівнів акредитації, а також учнями 10-11 класів загальноосвітніх шкіл.
Рекомендований до видання Вченою радою Донецької державної академії управління (протокол No 2 від 26.10.2000), Вченою радою Донецького державного технічного університету (протокол No 2 від 30.03.2001), методичною радою Донецького базового медичного училища (протокол No 1 від 11.09.2000), педагогічною радою Донецького медичного ліцею (протокол No 6 від 13.02.2001)
Рецензент – доктор історичних наук, професор, завідуючий кафедрою історії слов’ян Донецького державного університету М.Є.Безпалов.
Примітки видавця не рецензувались.
© Колектив авторів
© Макет, “Східний видавничий дім”, 2001
© Примітки, Білецький В.С.
© Обкладинка, Панковський В.Б.
ЗМІСТ
Від видавця
ПЕРЕДМОВА
ЧАСТИНА ПЕРША. ТЕОРІЯ КУЛЬТУРИ
I. КУЛЬТУРА – ОБ’ЄКТ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Поняття “культура”. Предмет і завдання навчального курсу “Українська і зарубіжна культура”. Історія розвитку культурологічної думки. Сучасні культурологічні теорії.
II. КУЛЬТУРА І СУСПІЛЬСТВО
Суб’єкти культурної творчості. Види і форми культури. Динаміка культури. Соціальні функції культури. Види культурних норм та їх суспільне призначення.
III. КУЛЬТУРА І ОСОБИСТІСТЬ
Людина в світі культури. Культурна політика. Місце української культури в контексті світової.
ЧАСТИНА ДРУГА. ІСТОРІЯ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ
I. ПЕРВІСНА КУЛЬТУРА
Первісна епоха та її місце в історії людства. Розвиток матеріальної культури та еволюція мистецтва у палео-літі, мезоліті, неоліті. Культура епохи бронзи і заліза. Найдавніші релігійні уявлення.
II. КУЛЬТУРА СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
Загальні закономірності виникнення давньосхідних цивілізацій. Основні досягнення культури Стародавньої Месопотамії. Давньоєгипетська культура. Культура Стародавньої Індії. Етапи розвитку культури Стародавнього Китаю.
ІІІ. КУЛЬТУРА АНТИЧНОГО СВІТУ
Значення античної культури для світової цивілізації. Культура Стародавньої Греції. Культура Стародавнього Риму.
IV. СЕРЕДНЬОВІЧНА ЄВРОПЕЙСЬКА КУЛЬТУРА
Поняття “середні віки” і “середньовічна культура”. Роль релігії і церкви в середньовічному суспільстві. Рицарська культура. Народна селянська культура. Міська культура. Художні стилі в західноєвропейському середньовічному мистецтві. Візантійська культура.
V. СЕРЕДНЬОВІЧНА МУСУЛЬМАНСЬКА КУЛЬТУРА БЛИЗЬКОГО ТА СЕРЕДНЬОГО СХОДУ
Захід і Схід у світовій культурній традиції. Пророк Мухаммад і його вчення. Культура Арабського халіфату VII-X ст. Культура Ірану X -XV ст.
VI. ЦИВІЛІЗАЦІЇ ДОКОЛУМБОВОЇ АМЕРИКИ
Особливості та основні історичні етапи розвитку доколумбової Америки. Релігійні уявлення. Наукові знання. Писемність і література. Архітектура та образотворче мистецтво.
VII. КУЛЬТУРА ЕПОХИ ВІДРОДЖЕННЯ І РЕФОРМАЦІЇ
Передумови епохи Відродження. Гуманізм як ідеологія Відродження. Реформація і Контрреформація. Розвиток науки і техніки. Італійське мистецтво. Національні література і театр.
VIII. ФОРМУВАННЯ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ НОВОГО ЧАСУ (XVII-XVIII ст.)
Історичні умови та особливості розвитку культури у XVII-XVIII ст. Революція в природознавстві. Раціоналізм. Новий погляд на суспільство. Епоха Просвітництва. Характеристика художніх стилів XVII-XVIII ст.
IX. XIX СТОРІЧЧЯ В ІСТОРІЇ СВІТОВОЇ КУЛЬТУРИ
Історичні умови розвитку та особливості культури XIX ст. Промисловий переворот. Наука. Нова система освіти. “Золотий вік” світової літератури. Образотворче мистецтво та архітектура Європи й США кінця XVIII – початку ХХ сторіччя. Музика, театр. Народження кіно.
X. КУЛЬТУРА ЛЮДСТВА У XX СТОРІЧЧІ
Особливості розвитку культури у ХХ ст. Наука та її досягнення. Художня культура. Доба кінематографа. Масова культура.
ЧАСТИНА ТРЕТЯ. ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
I. ІСТОРИЧНІ ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
Поняття “етнічна культура”. Деякі проблеми та особливості етногенезу українського народу. Культурно-історична своєрідність реґіонів України.
II. КУЛЬТУРА КИЇВСЬКОЇ РУСІ
Джерела вивчення культури Київської Русі. Матеріальна і духовна культура східних слов’ян. Особливості прийняття християнства. Писемність і літературна традиція. Освіта та наукові знання. Мистецтво Київської Русі.
III.УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ПІСЛЯ ТАТАРО-МОНГОЛЬСЬКОЇ НАВАЛИ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХIII – XV ст.)
Історичні умови розвитку культури. Наука й освіта. Розвиток книжкової справи і літератури. Архітектура й образотворче мистецтво.
IV. КУЛЬТУРА УКРАЇНИ XVI-XVIII ст
Передумови і труднощі культурного піднесення XVI- XVIII ст. Особливості релігійної ситуації в Україні. Книгодрукування і література. Освіта. Нові галузі науки. Мистецтво.
V. ТРАДИЦІЙНА КУЛЬТУРА УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ
Основні заняття і матеріальна культура. Світоглядні Уявлення. Календарні свята та обряди. Сімейна обрядовість.
VI. УКРАЇНСЬКЕ КУЛЬТУРНЕ ВІДРОДЖЕННЯ ХIХ ст
Історичні умови. Освіта і наука. Особливості літературного процесу. Мистецтво. Національні культурні організації і рухи в умовах реакційної урядової політики.
VII. ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ У ХХ ст
Загальні особливості української культури у ХХ ст. Культура України на початку століття. Основні тенденції культурного розвитку в 20-і рр. Трагедія української культури у період сталінізму. Протиріччя культурного процесу 60-80-х років. Досягнення і проблеми культури незалежної України.
СЛОВНИК
ЛІТЕРАТУРА
ПЕРЕДМОВА
Увазі молодого читача пропонуєтьсч навчальний посібник “Українська і зарубіжна культура”. Він знайомить зі специфікою культури як такої, з регіонально-просторовими відмінностями світової культури та її еволюцією в часі. Десятки тисячоліть і мільйони фактів… Все це культура світу. В залежності від теоретичної позиції авторів ці факти і події зіставляються, поєднуються і роз`єднуються, а іноді просто описуються.
В першому випадку читач мусить вірити авторам, в другому – автори вірять читачеві, що він сам знайде найважливіше і зробить висновки. Мабуть, кращий варіант – це поміркована інтерпретація фактів з точки зору сучасності. Саме так написано посібник. Сьогодні треба говорити про глобальну культуру, до якої долучаються усі локальні культури минулого і партикулярні культури сучасності, синкретизуючись у процесі діалогу культур.
Ця глобалізація культури, яку зараз називають постмодерною, зовсім не суперечить процесам диференціації і протиставлення націй та цивілізацій, що спостерігається в сучасному світі. Не зважаючи на гостроту цих конфліктів, домінантою сьогодення є глобалізація світової культури під знаком відсутності альтернативи засадам демократії та свободи. З іншого боку, процес постмодерної культурної глобалізації зовсім не нівелює різноманітні культури, що склались у попередні часи, але руйнує мури їх самоізоляції і самодостатності. Саме цей діалогічний процес буття культур, процес єдності в багатоманітному, який породжує нову мультикультурну ментальність і етику сучасності та посилює міжкультурний плюралізм – повинен усвідомити кожний.
Проблема розуміння чужої культури та зіставлення її зі своєю – центральна проблема гуманітарного знання і гуманітарного діалогу. Питання, що хвилюють сьогодні кожного з нас, є вічними та інваріантними в культурі.
Неможливо підкорити культурний світ тотальному диктату розуму, але можливо і необхідно зрозуміти цей світ культури, відчувши суголосність і спорідненість з ним.
Ігор Пасько,
Професор філософії