Відмінювання іменників четвертої відміни

1. Парадигма відмінювання

2. Уваги до відмінкових форм четвертої відміни

3. Контрольні запитання

4. Практичні завдання

Відмінкові форми іменників четвертої відміни

Уваги до відмінкових форм іменників четвертої відміни

1. Чергування:

   1. додавання до основи іменника формотворчих суфіксів -ат-, -ен-, що є характерною ознакою цієї відміни:

      ПРИКЛАДИ ІМЕННИКІВ З СУФІКСОМ -АТ-	СПИСОК ІМЕННИКІВ З СУФІКСОМ -ЕН-
      гус-я - гус-ят-и	ім'-я - ім-ен-і
      курч-а - курч-ат-и	плем'-я - плем-ен-і
      тел-я - тел-ят-и	сім'-я - сім-ен-і
      дівч-а - дівч-ат-и	тім'-я - тім-ен-і
      лош-а - лошат-и	вим'-я - вим-ен-і

      У родовому відмінку множини іменників з суфіксом -ен- в кінцевому закритому складі немає переходу е в і внаслідок вирівняння основ: імен-Ж, племен-Ж, але : вим'-їв, тім'-їв.

   2. приголосних за твердістю - м'якістю: теляти - теляті.

2. Наявність паралельних форм:

   1. в іменниках з суфіксом -ен-:
      а) у родовому відмінку однини: імен-і й ім'-я;
      б) в орудному відмінку однини: племен-ем й плем'-ям.

   2. в іменниках з суфіксом -ат-:
      а) у знахідному відмінку множини:
      іменники-назви тварин мають подвійні форми: телят-Ж й телят-а;
      для назв неживих предметів використовуються переважно форми називного відмінка: (узяв) коліщат-а, бровенят-а;
      іменники, які позначають осіб, мають форму, спільну з родовим відмінком: (зустрів) дівчат-Ж, малят-Ж.

3. Наголос:

   1. нерухомий для іменників з суфіксом -ат-: курч-а - курчат-и - курчат-а - курчат-ам - курчат-ами;

   2. рухомий для іменників з суфіксом -ен-; у множині переважно наголошується флексія: ім'-я - імен-і - імен-ем та ім'ям - імен-а - імен-ам - імен-ами.

   
   Для того, щоб краще засвоїти поданий матеріал, пропонуємо відповісти на контрольні запитання та виконати практичні завдання. Бажаємо успіхів!