|
Вiртуальна Русь >> Бібліотека >>
Мовознавство >> Граматика/Пiдручник з сучасної української мови
ДієприкметникДієприкметник-це особлива форма дієслова, яка виражає ознаку предмета за дією або станом і відповідає на питаня який? яка? яке? які?Наприклад:вивчений (вірш), освітлена (кімната), замерзлі (руки). Дієприкметник поєднує ознаки:
Дієприкметник має прикметникові закінчення і відмінюється як прикметник твердої групи. Відмінювання дієприкметників
Слід розрізняти особливості творення прикметників і дієприкметників. Так слова стиглий, талий; співучий, гримучий; переможний, передплатний - прикметники, бо перші утворені від безпрефіксальних основ (пор.: стиглі яблука - достиглі яблука); другі - від основ інфінітива, а не теперішнього часу (пор.: співа-ти - спів-уч(ий), співаj-уть - співа-уч(ий)); треті - суфіксом -н-, який стоїть після приголосного (пор.: перемогти - перможний, перемогти - переможений) розрізняй:
Частка не пишеться з дієприкметниками разом, якщо він є означенням іменника(а не присудком) і не має при собі пояснюючих слів: незакінчена робота, нез'ясовані питання, нержавіюча сталь. Окремо частка не пишеться з дієприкметниками, якщо вони мають при собі пояснювальні слова: Перед будинком чорніла площа, не засаджена квітами. Я відклав не дописаний. У реченні дієприкметник найчастіше буває означенням. Наприклад: На клуні стовбичив промоклий бусол (Ліна Костенко). Він виконувати також функції іменної частини складеного присудка. Наприклад: Чорна ніч інкрустована ніжністю. Там три принцеси зачакловані у сивих зморщених бабусь. Дієприкмметник разом із залежними від нього словами називається дієприкметниковим зворотом. У реченні дієприкметниковий зворот виступає означенням. Наприклад, Настане день,обтяжений плодами. Дієприкметники можуть бути активними або пасивними. Активними називаються дієприкметники, які виражають ознаку предмета за його ж дією: То була Оддарка-тремтяча, як хлющ (Г.Тютюнник); Коли по садках зібрали всю садовину, пішли люди в ліс збирати смачну, солодку, почорнілу ягоду (Остап Вишня). Активні дієприкметники утворюються лише від неперехідних дієслів. Активні дієприкметники теперішнього часу творяться від основи теперішнього часу (форми 3-ї особи множини) за допомогою суфіксів -уч-,(-юч-), якщо дієслово належить до 1-ї дієвідміни, і суфіксів -ач-,(-яч-), якщо дієслово належить до 2-ї дієвідміни:рев-уть - ревучий,працю-ють -працюючий, дриж-ать - дрижачий, сид-ять - сидячий. Ці дієприкметники мають граматичне значення недоконаного виду. В сучасній українській мові вони вживаються досить рідко; Їх творення івикористання потрібно уникати. Активні дієприкметники минулого часу творяться від основи інфінітива дієслів за допомогою суфікса-л-: посиві-ти - посивілий, потемні-ти - потемнілий, пригорі-ти - пригорілий. Пасивними називають дієприкметники, які виражають ознаку предмета за дією над ним:Засмалені сонцем,закурені, мокрі од поту обличчя вилискували радістю і здоровям (О.Довженко); Виплеснуті хвилею з рідної землі, понівечені вони повернулися на голе дерево палуби (Ю.Яновський). Пасивні дієприкметники творяться від основи інфінітива перехідних дієслів за допомогою суфіксів-н-, -ен-, (-єн-), -т-: написа-ти - написаний, побачи-ти - побачений, покри-ти - покритий, би-ти - битий. Пасивні дієприкметники бувають доконаного і недоконаного виду і завжди минулого часу,але дієприкметники утворені від дієслів недоконаного виду з суфіксом -ува-, -овува- можуть мати значення часу: а)минулого: застосовуваний колись, вирощуваний раніше; б)теперішнього:вирощуваний цього року, застосовуваний сьогодні. Пасивні дієприкметники завжди пишуться з однією літерою н, а також із е у суфіксі -ен(ий). Творення пасивних дієприкметників з суфіксом -ен- супроводжується усіченням у твірній основі дієслів суфіксів -и(-і): здійсн(и)ти - здійсн(ен)ий, вел(і)ти - вел(ен)ий, го(ї)ти - го(єн)ий. |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Copyleft, "Громадська дія", 2005
Лого:
|